- походжати
- to walk without hurry (leisurely)
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
походжати
Look at other dictionaries:
походжати — а/ю, а/єш, недок. Повільно ходити туди й назад або прогулюватися … Український тлумачний словник
походжати — [похоgа/тие] а/йу, а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
походжати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
кружляти — я/ю, я/єш, недок. 1) неперех. Рухатися навколо кого , чого небудь, описуючи кола. || по чому. Ходити, походжати, їздити, описуючи кола. || перен. Постійно перебувати біля когось, чогось. || перен. Переміщатися по колу (про чарку, келих і т. ін.) … Український тлумачний словник
походжання — я, ч. Дія за знач. походжати … Український тлумачний словник
похожати — а/ю, а/єш, недок., діал. Те саме, що походжати … Український тлумачний словник
розгулювати — юю, юєш, недок., розгуля/ти, я/ю, я/єш, док. 1) тільки недок., неперех. Неквапливо походжати (перев. для відпочинку, розваги). || Спокійно ходити, літати, плавати, повзати (про тварин, птахів, комах). || Рухатися вільно, в будь якому напрямку, не … Український тлумачний словник
розходжувати — ую, уєш, недок., розходи/ти, ходжу/, хо/диш, док., розм. 1) перех. Носячи, розтягувати, робити просторим, зручним (взуття); розношувати. 2) перех., у сполуч. зі сл. ноги. Ходінням позбавлятися отерплості, фізичної скутості в ногах; розминати ноги … Український тлумачний словник
гуляти — I (ходити заради відпочинку, задоволення); прогулюватися, проходжуватися, проходитися, походжати, проходжатися (туди й назад); розгулювати, вигулювати (протягом певного часу); фланірувати (без діла, без мети) II ▶ див. бенкетувати, грати I, 1),… … Словник синонімів української мови
ходити — I (переміщатися, ступаючи ногами; змінювати місце у просторі, перев. в різних напрямках протягом певного часу); походжати, проходжати, проходжатися, проходжуватися, проходитися, пройтися, проходитися; маршувати (карбуючи крок); вештатися (без… … Словник синонімів української мови
розходжуватися — дієслово недоконаного виду походжати; починати вередувати рідко … Орфографічний словник української мови
